Звернення стягнення на частку майна, що перебуває у спільній сумісній власності

Розглянемо порядок звернення стягнення на частку майна, що перебуває  у спільній сумісній власності.

 

• ЗАКОНОДВСТВО

Стаття 371 ЦК. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності

1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.
2. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленомустаттею 366цього Кодексу.

Стаття 366 ЦК. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності

1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред’явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

2. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов’язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

• АНАЛІЗ

Порядок накладення стягнення на майно боржника:

1. Судовий розгляд справи про стягнення боргів:

• може бути заявлено клопотання кредитора перед судом про опис майна боржника і (за необхідності) накладення на нього арешту.
• опис майна здійснюється державним виконавцем або слідчими органами

2. Добровільне виконання боржником рішення суду.
3. Виконання рішення суду щодо цієї справи державним виконавцем

• відкриття провадження з виконання рішення суду (арешт, вилучення та примусова реалізація майна).

Перший етап – встановлення місцезнаходження наявного боржнику майна.

Державний виконавець також має право офіційно звернення до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, що також може бути використане для розшуку майна.

1) податкові адміністрації, за місцем проживання боржника;

2) державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси;

3) бюро технічної інвентаризації;

4) органи Державтоінспекції, що реєструють транспортні засоби;

5) банківські установи України;

6) підприємство, де працює боржник;

7) місцевих органів виконавчої влади тощо.

4. Судовий розгляд справи за зверненням до суду державного виконавця про виділення частки у спільній частковій власності (ст. 379 ЦПК України) – питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Порядок звернення (стадії):

Частина 1 статті 366 ЦК України встановлює своєрідну «черговість» майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів шляхом звернення стягнення. Кредитор має право звернути стягнення на частку, що є у спільній частковій власності ЛИШЕ за відсутності або недостатності у боржника іншого майна, достатнього для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 8 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, яка визначається судом за поданням державного виконавця.

Стягнення може бути здійснене шляхом:

1. Виділення частки в натурі;
2. Продаж частки з направленням суми виторгу на погашення боргу;
3. Переведення прав та обов’язків співвласника-боржника на кредитора.

Позов державного виконавця про виділ частки в натурі (умови):

1. Частка може бути виділена із спільного майна в натурі;
2. Частка може бути виділена не лише без повної втрати її цільового призначення, але й без зміни цільового призначення;
3. Відсутність заперечення інших співвласників. При цьому достатньо заперечення хочу б одного із співвласників.

Підтвердженням неможливості виділу у натурі частки боржника є відповідний висновок експерта (експертиза може проводитися як за ухвалою суду так і в приватному порядку).

Якщо позов про виділ частки в натурі не може бути пред’явлений, кредитор наділяється правом вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності із подальшим задоволенням вимог за рахунок одержаних внаслідок продажу грошових сум.

 

ПРОДАЖ:

1. Шляхом викупу особами, які мають переважне право на купівлю (ст. 362 ЦК України):

Продавець частки зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціни та інші умови, на яких здійснюється продаж.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права протягом одного місяця щодо нерухомого майна, 10 днів – щодо рухомого з моменту отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Форма відповіді законодавство не передбачена, тому співвласники вважатимуться такими, що не скористались правом переважної купівлі, якщо вони:

• Відмовилися від здійснення цього права у будь-який спосіб (усно, письмово) – активні дії;
• Не виявили бажання протягом встановленого строку – пасивні дії.

У випадку продажу сторонній особі нотаріус перевіряє:

• Чи було письмово повідомлено інших учасників спільної часткової власності;
• Чи співпадають умови у повідомленні інших учасників з умовами продажу, зокрема, чи не відбувається продаж на пільгових умовах у порівнянні з умовами, запропонованими іншим співвласникам.

2. Добровільний продаж боржником своєї частки у спільній частковій власності за вимогою кредитора – необхідно направити боржнику пропозицію про добровільний продаж його частки у майні з подальшим погашенням боргу. ЇЇ також необхідно вручати під розписку або направляти цінним листом з описом та повідомленням.

Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовляється від добровільного продажу (на вибір кредитора ): за рішенням суду

1. Звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів.
2. Примусове переведення прав та обов’язків боржника на кредитора з компенсацією, якщо така має місце – відбувається припинення права спільної власності між співвласником боржником та іншими співвласниками. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності. Новий співвласник повинен своє право зареєструвати шляхом одержання свідоцтва про право власності.

Звернення стягнення на заставлене майно

В порядку примусового виконання стягнення на заставлене майно допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

• виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
• коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Арешт і вилучення майна боржника

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися  державним виконавцем шляхом:

• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
• винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
• винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
• проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна  боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій статті 57 Закону, та органам, що ведуть  Державний  реєстр  обтяжень  рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на  нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний  виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п’ять днів після накладення арешту.

UkrNews24.net

Подписывайтесь на Ukrnews24.net в Telegram, чтобы быть в курсе самых интересных событий.

Последние новости