Загальні питання прийняття спадщини викликають на практиці спори та непорозуміння між спадкоємцями, а, зазвичай, и кредиторами спадкодавця. Однак, коли спадкоємцем є неповнолітня особа, питань виникає ще більше. Коротко дослідимо питання прийняття спадщини неповнолітнім спадкоємцем.
Подання заяви про прийняття спадщини чи заяви про відмову від неї, подається особисто спадкоємцем до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
У разі відмови спадкоємця від прийняття спадщини останній має право відмовитися від спадщини взагалі або зробити це на користь інших осіб.
Для прийняття спадщини встановлюється загальний строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.
Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини.
При цьому слід мати на увазі, що вищезазначена категорія осіб має можливість скористатися правом на відмову від спадщини лише за певних умов передбачених законодавством.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі). Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Окрім того, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, здійснюється нотаріусом після отримання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони чи арешту цього майна.
Крім правовстановлювальних документів на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), необхідним є надання нотаріусу витягу з Реєстру прав власності, а в місцях де інвентаризація не проводилась, – довідку відповідного органу місцевого самоврядування, в якій зазначається власник нерухомого майна та викладаються характеристики нерухомого майна.
Слід відмітити, що видачі витягу передує проведення інвентаризаційних робіт. Порядок та методика проведення технічної інвентаризації нерухомого майна всіх форм власності визначені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001року № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001року за № 582/5773.
Читайте також:
Закон Савченко: порядок зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання
Штрафи за неоформленого працівника
Подписывайтесь на Ukrnews24.net в Telegram, чтобы быть в курсе самых интересных событий.
Последние новости
